Не просто так млинці їдять саме в той час, коли зима зустрічається з весною. Адже у нас млинці здавна вважалися символом Сонця. Тому поки ви не з'їсте парочку круглих шматочків тіста з будь-якою начинкою, яка душі бажана, - весна не настане, навіть не розраховуйте!
Історія
Готували їх ще в Стародавньому Єгипті. На Русі перша згадка відноситься до 1005 році. Слово видозмінилося: раніше це були "Млини" від слова "молоти" або "м'яти". І тільки з XVI століття з'являється звичне нам слово.
Ходять легенди, що сама страва з'явилося зовсім випадково. Забудькувата господиня загледілася, поки готувала вівсяний кисіль. В результаті народився круглий рум'яний млинець.
А в XIX столітті млинці стали притчею во язицех і все частіше почали з'являтися в творах класиків літератури. Наприклад, ось рядки з "Євгенія Онєгіна":
"Они хранили в жизни мирной
Привычки милой старины.
У них на масленице жирной
Водились русские блины."
Головна причина приголомшливості цієї страви в нашій кухні - собівартість. Це дуже економічно - потрібні лише борошно і вода. А вже все інше: молоко, цукор, масло - залежить від заможності родини. Багато бідняків цілком обходилися і без цих "надмірностей".
Їсти їх належало тільки руками. Ніяких ножів - це вважалося поганим знаком, провісником лиха. На свята млинців пекли завжди багато. Вірили: чим більше їх уплетуть - тим успішніше підуть справи в родині.
Наші предки свято вірили, що дівчина тільки тоді стає готовою нареченою, коли навчиться самостійно пекти млинці. Інакше яка з неї господиня?
Чому перший млинець комом?
Всі ми чули цю приказку, і все пояснювали її тим, що перший млинець готують на недостатньо гарячій сковороді, тому тісто згортається в непривабливe грудочку. А чи знаєте ви, що взагалі-то "комАм"? Справа в тому, що на Русі комами називали великих волохатих ведмедів, які прокидалися від сплячки саме напередодні весни, в Масляну. Тому перший млинець завжди несли в ліс, залишали на якомусь пеньку і чекали, що ведмедик з'їсть пригощання і не турбуватиме людей і худобу.
У всьому світі
Власним рецептом млинців можуть похвалитися представники майже будь-якого народу світу. Просимо любити і жалувати найпопулярніші з них:
- Крепи. Французькі найтонші серпанкові млинці - такі ж витончені, як все в цій країні. Готують їх на пшеничному, каштановому або гречаному борошні - в залежності від начинки. Ягоди, морозиво, риба або м'ясо - відомо близько дюжини варіацій. А ще широко поширена фраза "вона його підкидає" - так французи кажуть про жінку, що грає чоловіком так само вправно, як млинцями на сковороді.
- Панкейки. Американські млинці не схожі на наші. Вони солодші, товщі - і не такого великого діаметру. Чимось нагадують всім відомі оладки. Панкейки - незмінний атрибут будь-якого american breakfast. Подаються з арахісовим маслом і кленовим сиропом. Кажуть, ні у кого до цих пір не злиплося.
- Фледле. У багатьох областях Німеччини так називають несолодкі тонкі млинці з пряними травами, які додаються прямо в тісто. Їх печуть, нарізають на коліщатка в пару мм завтовшки і подають з м'ясним бульйоном.
- Лефсе. Норвезькі млинці з молока і картопляного борошна. З вареної картоплі роблять рідке пюре з маслом і вершками. Якщо сила волі досить сильна - не з’їдають на цьому етапі, а дають охолонути, вмішують туди борошно і розкатують тонкі млинці, які смажаться на сковороді. Потім - не дивуйтеся - посипають корицею, поливають солодким сиропом, згортають вдвічі. Готово.
- Паннекокен. Яблука з корицею, цукром і мускатними горіхами голландці обсмажують у вершковому маслі, а вже потім заливають звичним нам тістом для млинців. Злегка перемішують все лопаткою в одному напрямку, щоб вийшли гарні спіральки карамельного тіста. І в кінці засовують сковорідку в духовку. Щоб дійшло.
- Окономіякі. У перекладі з японської - "все, що ви любите". У тісто для млинців можна додати абсолютно всі продукти, які вам до душі. Ми серйозно. Локшину, м'ясо, сир, овочі, рибу, мед - наскільки вистачить фантазії. Не забудьте тільки змастити зверху соусом, посипати тунцем або сушеними водоростями.
- Катаеф. Арабський млинець на дріжджовому тесті. Невеликий такий. Підсмажують його тільки з одного боку. Знімають з пательні, кладуть будь-яку начинку, складають конвертиком і скріплюють краю. Арабські мами, здається, не вчать своїх дітей, що сире тісто їсти заборонено.
- Инджера. Aфриканське чудо з борошна тефа. Рідке тісто витримується кілька днів. Коли воно стане кислим - випікають млинці, які виходять дуже "ноздрястимі". Рвіть на шматочки, макайте в соус і насолоджуйтеся. Або використайте млинець замість тарілки - тут це теж нормально.
