Укр
+38 (044) 384 49 34
+38 (050) 900 34 93 +38 (044) 384 49 34

Від офіціанта до директора закладу: інтерв’ю з Анною Михайленко

Головна героїня дивовижна Анна Михайленко, директорка ресторану Petrus-ь, одного з найпопулярніших ресторанів національної кухні. Вже більше десяти років заклад знайомить гостей з по-справжньому смачною українською їжею.

Ми знайомі з Анною з самого першого дня співпраці RestOn з закладом. Сьогодні ми прийшли у Petrus-ь, щоб дізнатися більше про легендарний ресторан та про не менш легендарну історію його директора.

Від офіціанта до директора закладу: інтерв’ю з Анною Михайленко

Фото: Анна Михайленко, директор ресторану Petrus-ь
 

14 років тому Анна прийшла у ресторан, який тоді називався "Вареничная №1", працювати офіціантом. І трохи затрималася.

RestOn: Цього року ресторану Petrus-ь виповнюється 15 років. Розкажіть будь ласка, як довго ви "знайомі"?

Анна: Ресторану був рік, коли я вперше потрапила в нього. Правда, тут у мене проходила співбесіда в інший заклад, яке відкривалося біля театру оперети. Але поки там велися роботи, ми стажувалися тут, в той час ще Вареничної №1. Це було легендарне місце. Саме тут я отримала перший серйозний досвід роботи офіціантом.

RestOn: А як називався заклад біля театру оперети?

Анна: "Пельменница". Я пропрацювала тут зовсім небагато, тому що у ресторанів мережі "Козирна карта" тоді було прийнято ротувати співробітників, тим самим навчаючи їх роботі з різними кухнями. Ми були мультизадачними. І, напевно, це дозволяло найбільш цілеспрямованим з нас крокувати вгору по кар'єрних сходах. Так я потрапила в перший Murakami на Дніпрі, вже будучи адміністратором. Потім перейшла у "Караван". Потім доля закинула мене в Ялту (посміхається), в сезонний ресторан Nobu, де отримала дуже цінний управлінський досвід. Після повернення до Києва я знову повернулася в ресторан Murakami, але тепер уже на посаду заступника директора. Але душа тягнулася до рідного (посміхається), і 13 лютого буде рівно 6 років, як я працюю в ресторані української кухні Petrus-ь. Останні 3 роки - як управляюча.

Від офіціанта до директора закладу: інтерв’ю з Анною Михайленко

 

RestOn: Ви прийшли у Вареничну №1, вірно? І саме під час вашої роботи там, стався ребрендинг закладу?

Анна: Ми задумалися про зміну імені, коли навколо стали з'являтися інші вареничні. Гості запитували нас, чи маємо ми до них якесь відношення до цих закладів, і це стало, свого роду, відправною точкою. Ми змінили назву, але атмосфера місця залишилася колишньою. У нас дуже багато гостей, які залишаються вірними нам вже протягом 15 років! Ми з ними - сім'я!

Від офіціанта до директора закладу: інтерв’ю з Анною Михайленко

 

"Думаю, я у ресторанній справі не просто так"

 

RestOn: Ви пройшли через безліч етапів на шляху до того, ким є зараз. Який був найскладнішим? Який - цікавим?

Анна: Всі етапи, по-своєму складні та одночасно цікаві. Але хочу сказати головне, на будь-якому з них головне - живий діалог з гостем! Я завжди намагаюся знайти час, щоб постояти на вході і особисто привітати і попрощатися з гостями, дізнатися, чи все їм сподобалося, прийняти якісь зауваження... Адже наші гості - це основний показник того, як якісно ми робимо свою роботу. Ну а те, що їх з кожним роком стає все більше, говорить про те, ми ми з колективом - на вірному шляху.

RestOn: А якби не ресторанна стезя, то що? Чим би займалися?

Анна: Я не знаю. Каталася на велосипеді і читала книги, напевно? (Сміється) Думаю, я в ресторанній справі не просто так. Вона затягує.

RestOn: Чого ви навчилися, пройшовши цей шлях?

Анна: Я стала мудрішою. Можливо з роками? Перестала так різко реагувати на якісь ситуації, які можуть статися.

Від офіціанта до директора закладу: інтерв’ю з Анною Михайленко

 

RestOn: Зараз трапляється так, що багато закладів відкривають люди, далекі від ресторанної сфери. Вони не розуміють багатьох процесів всередині і не можуть знайти правильне рішення, тоді летить багато пір'я. Що думаєте з цього приводу?

Анна: У мене була дуже сильна школа, і ті керівники, які вчили мене - в минулому офіціанти. Саме тому вони розуміють всі внутрішні процеси. Мені здається, важливо бути всередині колективу, розуміти його від А до Я і тоді ваша робота і бізнес в цілому буде успішним.

RestOn: Говорячи про внутрішню кухню. В якому закладі вам хотілося зазирнути за лаштунки і зрозуміти, як там все працює?

Анна: Є одне місце. Воно не славнозвісне. Це невеликий сімейний ресторан в Римі. Цьому місцю більше ста років, його полюбляють місцеві жителі. У ньому і не пахне модними подачами або євроремонтом. Але воно існує, цвіте, пахне і там завжди є відвідувачі. Ось такою, я вважаю, повинна бути національна кухня: смачною, душевної, атмосферної.

 

"Українська кухня житиме вічно"

 

RestOn: А вам близька українська кухня?

Анна: Звичайно! Я і вдома балую близьких своїм фірмовим борщем! До речі, а ви знали, що український борщ посів третє місце серед традиційних страв у всьому світі?! (Згідно інтерактивній карті Taste Atlas, зазначає ТСН. - прим.ред). Мені здається, що українська кухня має особливу магію, в наших стравах є душа! Вони - поза часом.

RestOn: До речі, про час. Як ви думаєте, як наша кухня буде себе почувати в майбутньому? Зараз вона популярна, вона з'являється в різних інтерпретаціях. Чи вдасться зберегти автентичність?

Анна: Наша кухня пластична. Того ж борщу в Україні існує близько 70-ти видів, і кожен з них по-своєму правильний. Але всі ці різниці в смаку чи оформленні все одно зберігають ідею української кухні.

Ця кухня житиме вічно. Вона цікава, багатогранна. До нас приїжджає багато іноземців, які вперше хочуть спробувати якусь страву. І буває таке, що вони її не розуміють одразу. Але вони повертаються і кажуть: "Нам ось те, що ми їли". 

Робити якісь авторські страви, цікаві варіації на основі класики української кухні - це цікаво. Чому ні? Але я, напевно, більше схильна до автентики.

Від офіціанта до директора закладу: інтерв’ю з Анною Михайленко

 

RestOn: Колектив Petrus-ь дуже згуртований. Всі розуміють один одного буквально з півслова, це дуже круто. Розкажіть про якісь цікаві випадки в роботі команди.

Анна: Найцікавіше - це, напевно, наші пари. Тут, в Petrus-ь, співробітники знаходять один одного. Мені здається, пора перейменувати заклад у РАГС (сміється). Але дійсно, серед нашого колективу вже склалося 13 сімей, у яких росте 11 діточок. Ми їх називаємо Петрусятами, жартуємо, що вони автоматично стають співробітниками ресторану.

RestOn: Яку пораду дали б людям, які, як і ви, не бачать себе поза ресторанної сфери?

Анна: Вміти знаходити спільну мову з будь-яким гостем, незалежно від ситуації. Важливо - вміти слухати!

 

Автор: редакція RestOn; Фотографії: власність закладу
Інтерв'ю
30.01.19
817
Рейтинг: 5,00
Всього оцінок: 1

Скористуйтесь нашими сервісами

reserv_icon
Безкоштовне бронювання столика в ресторанах Києва
Резерв
reserv_icon
Замовлення банкетних залів в Києві
Замовити
comments powered by Disqus
Знайти заклад:
Для:
Дата:
Час: